Увага! 

Дистанційне навчання

tihistav2021.blogspot.com. 

Електронна пошта для зв'язку із вчителем tihistavfilia@gmail.com 

                                         Презентація 

"Основи безпеки життєдіяльності ДСНС- Дніпро"

                                                         ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

      Головне управління з питань надзвичайних ситуацій вкрай стурбоване станом, що склався з травмуванням і загибеллю дітей внаслідок нещасних випадків за 11 місяців 2020 року.

    Варто знати, що з початку року на пожежах загинуло 5 дітей та 12 травмовано. Також, рятувальникам вдалося врятувати 25 дітей. Що стосується ситуації на водних об'єктах, то загинуло 13 дітей та 2 врятовано. Ще є випадки травмування підростаючого покоління під час виявлення вибухово-небезпечних предметів.

    Тож, кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина Дніпропетровщини, особливо до батьків.

    Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

      Рятувальники Дніпропетровщини вживають багато заходів для навчання підростаючого покоління самим необхідним правилам безпеки життєдіяльності, але через пандемію Covid-19 зменшено кількість відвідуваннь дошкільних, шкільних та інших навчальних закладів та призупинено проведення акцій Всеукраїнського та обласного масштабів. Але, надзвичайники не в змозі охопити стовідсотково всю молодь та підростаюче покоління Дніпропетровщини, тож звертаємося до батьків з проханням!

                                                Шановні батьки, пам'ятайте! 

      Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, на воді, незнання елементарних правил безпечної поведінки - є першопричини сумних та трагічних наслідків.

      Найперше, що радять Вам зробити надзвичайники, так це як можна частіше проводити зі своїми дітьми розмови щодо безпечного поводження в побуті, школі, на вулиці та закладах з масовим перебуванням людей. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя.

В жодному разі - не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх нащадків, власним прикладом, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих.

Будь ласка! Навчіть дітей, що у разі надзвичайної ситуації слід телефонувати за номером Служби порятунку - 101!

Поради для батьків

        Хочемо застерегти батьків - просто розмовляти з дітьми 5-6 років мало. Зони мозку, які відповідають за раціональне мислення, ще недостатньо зрілі, щоб ці потрібні знання в певний момент одразу використати. Справжнє розуміння починає працювати ближче до 7 років.

        У надзвичайних ситуаціях для маленьких дітей дуже важливим є дорослий, який їх згуртує та не дасть розгубитися. Тобто, вашим дітям важливо пояснити, що є вчитель, вихователь, няня, старший брат чи сестра, які допоможуть дитині не панікувати. Одне з універсальних знань, про яке має пам'ятати дитина - в разі небезпеки залишатися в людному місці й там, де є поруч дорослі.

         Також, дитина переймає всі ваші дії. Всі ваші звички стають її звичками. Коли дитина бачить, що батьки завжди вимикають все газове та електрообладнання, виходячи з приміщення, своєчасно ремонтують пошкоджені розетки, вимикачі та інші електроприлади, слідкують за тим, щоб балкони та сходові клітини в під'їзді не були захаращені, паркують свій автомобіль таким чином, щоб він не стояв на пожежному гідранті та не перешкоджав проїзду іншим автомобілям, у тому числі й спеціальному транспорту служб екстреного реагування, у неї формуються корисні звички та позитивний світогляд.

           Батьки, які завжди готові допомогти ближньому, дбають про власну безпеку та безпеку оточуючих, можуть бути впевненими, що їхня дитина вчинятиме так само, а відповідно забезпечить власну безпеку і собі, і своїм дітям в майбутньому. Ваша звичка позитивно, по-доброму реагувати на оточуючий світ, дотримуватися правил безпеки життя, як наслідок, буде чудовим прикладом також і для інших людей.

        У наш неспокійний час, коли батьки нескінченно зайняті, багато дітей змушені деякий час проводити самі вдома. Малюк росте і з кожним днем стає все більш самостійним, невтомно освоюючи навколишній світ.

         Ваше завдання - виховувати дитину так, щоб навчити її розпізнавати ризики і небезпеки, забезпечити їй безпечний простір.

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг?

      Завжди зберігайте небезпечні предмети, такі як сірники, запальнички, свічки, легкозаймисті речовини в недоступних для дітей місцях.

Електророзетки слід закривати кришками чи спеціальними заглушками.

Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електроприлади.

       Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, у процесі організації екскурсій, бесід, спостережень. Для навчання певним діям, які потрібні будуть під час надзвичайної ситуації, вигадайте свої сімейні ігри, під час яких, розважаючись ви відпрацюєте кожен крок, який зможе врятувати життя.

      Домовитися про екстрену розмову, адже коли трапляється щось надзвичайне, паніку на малюка можуть наганяти і батьки.

        Наприклад, дитина телефонує, нервує і не може чітко пояснити, що відбувається. Мама чи тато від цього хвилюються ще більше. Врешті - втрачається час, який ви могли б витратити на конструктивні поради.

Тому важливо домовитися з дитиною про телефонні розмови в разі небезпеки або проблеми.

      Під час дзвінка дитина має одразу відповісти на 3 головні питання: що сталося, де та яка допомога зараз потрібна. Якщо заздалегідь це обговорити, буде легше відкласти емоції на потім.

Потренуйтеся, нехай дитина під час вашої гри спробує відтворити екстрену розмову.

       Також, є досить важливим те, як дитина буде дзвонити на екстрений номер телефону до таких служб, як Служба порятунку, поліція, швидка та газова служба. Перш за все, вам самим необхідно згадати ці номери. Тому, Служба порятунку - 101, поліція - 102, швидка - 103 та газова служба - 104.

        Важливим завданням, як для дорослих так і для дітей, чітко вказати адресу події, що саме трапилося, своє прізвище та ім'я, а також чи є загроза для життя інших людей. Вся розмова займає від 1-ї до 2-х хвилин, але детальний опис всього, що відбувається дасть можливість оперативно вжити відповідних заходів для ліквідації чи вирішення даного питання.

Пояснюючи чому не можна бавитися небезпечними іграшками - не залякуйте наслідками.

    Батьки таке люблять - пояснювати у деталях, що станеться з дитиною, якщо вона не послухає та буде бавитися наприклад сірниками, тоді у екстреній ситуації дитина згадує собі саме те, що може з нею статися. Й замість того, щоб діяти, - може просто впасти в ступор.

   Без "не", але з конкретними порадами. Не потрібно втовкмачувати "не бери те", "не роби того", "тільки не так".

За пересторогами батьки забувають пояснити, як саме діяти. Тому краще пояснювати "що робити, якщо". Пропонувати дитині конкретну послідовність дій.

        Тож, ось деякі поради, що робити дитині якщо сталася пожежа, а вона вдома на самоті. Важливим є те, що дитина не повинна бути без нагляду дорослих, це найперше і найголовніше.

Але все ж таки, по-перше, поясніть дитині, що вона не повинна намагатися впоратися сама з займанням, а мусить швидко покинути приміщення та кликати на допомогу доросли.

По-друге, якщо приміщення швидко наповнюється димом, то дитина так як і дорослий, має присісти донизу та гусячим кроком покинути задимлене приміщення.

Дитина має знати, що ховатися від пожежі в квартирі, де вона сталася, не потрібно.

Також, потурбуйтеся про те, що у місцях, куди постійно ходить дитина (школа, гуртки, дитячий садочок), вона має знати евакуаційний маршрут, а би дитина знала куди бігти в разі надзвичайної ситуації.

Запобігання булінгу

                     Рекомендований порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в закладі

Загальні питання

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: - систематичність (повторюваність) діяння; - наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); - дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню):

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов'язані повідомляти керівнику закладу.

2. Розгляд та неупереджене з'ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі - Заява).

3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар друкарка, яка зобов'язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності - особисто керівник закладу або його заступник.

5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності. Відповідальна особа

1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.

2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.

3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.

4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі - Комісія) та скликає засідання.

4. Комісія створюється наказом керівника закладу.

5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.

6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов'язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

11. Батьки зобов'язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов'язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.

3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 5 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування протягом 1 робочогодня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 5 робочих дні після створення Комісії.

5. Керівник закладу зобов'язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.